2. ти попався до пастки з-за слів своїх уст, схоплений ти із-за слів своїх уст!
3. Учини тоді це, сину мій, та рятуйсь, бо впав ти до рук свого ближнього: іди, впади в порох, і на ближніх своїх напирай,
4. не дай сну своїм очам, і дрімання повікам своїм,
5. рятуйся, як серна, з руки, і як птах із руки птахолова!
6. Іди до мурашки, лінюху, поглянь на дороги її й помудрій:
7. нема в неї володаря, ані урядника, ані правителя;
8. вона заготовлює літом свій хліб, збирає в жнива свою їжу.
9. Аж доки, лінюху, ти будеш вилежуватись, коли ти зо сну свого встанеш?
10. Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,