Приповiстi 5:7-23 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

7. Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:

8. віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,

9. щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,

10. щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...

11. І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,

12. і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!

13. І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...

14. Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...

15. Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:

16. чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?

17. Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!

18. Хай твоє джерело буде благословенне, і радій через жінку твоїх юних літ,

19. вона ланя любовна та серна прекрасна, її перса напоять тебе кожночасно, впивайся ж назавжди коханням її!

20. І нащо, мій сину, ти маєш впиватись блудницею, і нащо ти будеш пригортати груди чужинки?

21. Бож перед очима Господніми всі дороги людини, і стежки її всі Він рівняє:

22. власні провини безбожного схоплять його, і повороззям свого гріха буде зв'язаний він,

23. помиратиме він без напучування, і буде блукати в великій глупоті своїй!...

Приповiстi 5