4. та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,
5. її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!
6. Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7. Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:
8. віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,
9. щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,
10. щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...
11. І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,
12. і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!
13. І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...