3. Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,
4. та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,
5. її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!
6. Вона путь життя не урівнює, її стежки непевні, і цього не знає вона.
7. Тож тепер, мої діти, мене ви послухайте, не відходьте від слів моїх уст:
8. віддали ти від неї дорогу свою, і не зближайсь до дверей її дому,
9. щоб слави своєї ти іншим не дав, а роки свої для жорстокого,
10. щоб чужі не наситились сили твоєї й маєтку твого в чужім домі!...
11. І будеш стогнати при своєму кінці, як знеможеться тіло твоє й твої сили,
12. і скажеш: Як ненавидів я те напучування, а картання те серце моє відкидало!
13. І не слухав я голосу своїх учителів, і уха свого не схиляв до наставників...
14. Трохи не був я при кожному злому, в середині збору й громади!...
15. Пий воду з криниці своєї, і текуче з свого колодязя:
16. чи ж мають на вулицю вилиті бути джерела твої, а на площі потоки твоєї води?
17. Нехай вони будуть для тебе, для тебе самого, а не для чужих із тобою!