1. Мій сину, на мудрість мою уважай, нахили своє ухо до мого розуму,
2. щоб розважність ти міг стерегти, а пізнання хай уста твої стережуть!
3. Бо крапають солодощ губи блудниці, а уста її від оливи масніші,
4. та гіркий їй кінець, мов полин, гострий, як меч обосічний,
5. її ноги до смерти спускаються, шеолу тримаються кроки її!