Приповiстi 4:3-16 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

3. бо сином у батька свого я був, пещений й єдиний у неньки своєї.

4. І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!

5. Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст,

6. не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати!

7. Початок премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!

8. Тримай її високо і підійме тебе, ушанує тебе, як її ти пригорнеш:

9. вона дасть голові твоїй гарний вінок, пишну корону тобі подарує!

10. Послухай, мій сину, й бери ти слова мої, і помножаться роки твойого життя,

11. дороги премудрости вчу я тебе, стежками прямими проваджу тебе:

12. коли підеш, то крок твій не буде тісний, а коли побіжиш не спіткнешся!

13. Міцно тримайся напучування, не лишай, його стережи, воно бо життя твоє!

14. На стежку безбожних не йди, і не ходи на дорогу лихих,

15. покинь ти її, не йди нею, усунься від неї й мини,

16. бо вони не заснуть, якщо злого не вчинять, відійметься сон їм, як не зроблять кому, щоб спіткнувся!...

Приповiстi 4