Приповiстi 4:2-8 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

2. бо даю я вам добру науку: закона мого не кидайте,

3. бо сином у батька свого я був, пещений й єдиний у неньки своєї.

4. І навчав він мене, і мені говорив: Нехай держиться серце твоє моїх слів, стережи мої заповіді та й живи!

5. Здобудь мудрість, здобудь собі розум, не забудь, і не цурайся слів моїх уст,

6. не кидай її й вона буде тебе стерегти! Кохай ти її й вона буде тебе пильнувати!

7. Початок премудрости мудрість здобудь, а за ввесь свій маєток здобудь собі розуму!

8. Тримай її високо і підійме тебе, ушанує тебе, як її ти пригорнеш:

Приповiстi 4