Приповiстi 30:9-24 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

9. щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.

10. Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.

11. Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,

12. покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,

13. покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!

14. Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!

15. Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:

16. шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!

17. Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!

18. Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:

19. дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!...

20. Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!...

21. Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:

22. під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,

23. під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!...

24. Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:

Приповiстi 30