Приповiстi 30:1-13 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

1. Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я!

2. Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,

3. і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих...

4. Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?

5. Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.

6. До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.

7. Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:

8. віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,

9. щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.

10. Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.

11. Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,

12. покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,

13. покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!

Приповiстi 30