Приповiстi 29:17-26 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

17. Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі.

18. Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона блаженний.

19. Раб словами не буде покараний, хоч він розуміє, але не послухає.

20. Чи бачив людину, квапливу в словах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй!

21. Хто розпещує змалку свого раба, то кінець його буде невдячний.

22. Гнівлива людина викликує сварку, а лютий вчиняє багато провин.

23. Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом.

24. Хто ділиться з злодієм, той ненавидить душу свою, він чує прокляття, та не виявляє.

25. Страх перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа, буде безпечний.

26. Багато шукають для себе обличчя володаря, та від Господа суд для людини.

Приповiстi 29