Приповiстi 29:11-25 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

11. Глупак увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стримує.

12. Володар, що слухає слова брехливого, безбожні всі слуги його!

13. Убогий й гнобитель стрічаються, їм обом Господь очі освітлює.

14. Як цар правдою судить убогих, стоятиме трон його завжди.

15. Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.

16. Як множаться несправедливі провина розмножується, але праведні бачитимуть їхній упадок.

17. Карай сина свого й він тебе заспокоїть, і приємнощі дасть для твоєї душі.

18. Без пророчих видінь люд розбещений, коли ж стереже він Закона блаженний.

19. Раб словами не буде покараний, хоч він розуміє, але не послухає.

20. Чи бачив людину, квапливу в словах своїх? Більша надія глупцеві, ніж їй!

21. Хто розпещує змалку свого раба, то кінець його буде невдячний.

22. Гнівлива людина викликує сварку, а лютий вчиняє багато провин.

23. Гординя людини її понижає, а чести набуває покірливий духом.

24. Хто ділиться з злодієм, той ненавидить душу свою, він чує прокляття, та не виявляє.

25. Страх перед людиною пастку дає, хто ж надію складає на Господа, буде безпечний.

Приповiстi 29