1. Чоловік остережуваний, та твердошиїй, буде зламаний нагло, і ліку не буде йому.
2. Коли множаться праведні, радіє народ, як панує ж безбожний то стогне народ.
3. Людина, що мудрість кохає, потішує батька свого, а хто попасає блудниць, той губить маєток.
4. Цар утримує край правосуддям, а людина хабарна руйнує його.
5. Людина, що другові своєму підлещує, на стопах його пастку ставить.
6. У провині людини лихої знаходиться пастка, а справедливий радіє та тішиться.
7. Праведний знає про право вбогих, безбожний же не розуміє пізнання про це.
8. Люди глузливі підбурюють місто, а мудрі утишують гнів.
9. Мудра людина, що правується із нерозумним, то чи гнівається, чи сміється, спокою не знає.
10. Кровожерці ненавидять праведного, справедливі ж шукають спасти його душу.
11. Глупак увесь свій гнів увиявляє, а мудрий назад його стримує.
12. Володар, що слухає слова брехливого, безбожні всі слуги його!
13. Убогий й гнобитель стрічаються, їм обом Господь очі освітлює.
14. Як цар правдою судить убогих, стоятиме трон його завжди.
15. Різка й поука премудрість дають, а дитина, залишена тільки собі, засоромлює матір свою.