1. Безбожні втікають, коли й не женуться за ними, а справедливий безпечний, немов той левчук.
2. Коли край провиниться, то має багато володарів, коли ж є людина розумна й знаюча, то держиться довго.
3. Людина убога, що гнобить нужденних, це злива рвучка, що хліба по ній не буває.
4. Ті, хто Закон залишає, хвалять безбожних, а ті, хто Закон береже, на них буряться.
5. Люди лихі правосуддя не розуміють, а шукаючі Господа все розуміють.
6. Ліпше убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж криводорогий, хоч він і багач.
7. Хто Закон береже, розумний той син, а хто водиться із гультяями, засоромлює батька свого.
8. Хто множить лихварським відсотком багатство своє, той для того громадить його, хто ласкавий для бідних.
9. Хто відхилює вухо своє, щоб не слухати Закона, то буде огидна й молитва того.
10. Хто простих доводить блудити дорогою зла, сам до ями своєї впаде, а невинні посядуть добро.
11. Багата людина в очах своїх мудра, та розумний убогий розслідить її.