Приповiстi 27:3-14 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

3. Каміння тягар, і пісок важка річ, та гнів нерозумного тяжчий від них від обох.

4. Лютість жорстокість, а гнів то затоплення, та хто перед заздрістю встоїть?

5. Ліпше відкрите картання, ніж таємна любов.

6. Побої коханого вірність показують, а в ненависника поцілунки численні.

7. Сита душа топче й мед щільниковий, а голодній душі все гірке то солодке.

8. Як птах, що гніздо своє кинув, так і людина, що з місця свого мандрує.

9. Олива й кадило потішують серце, і солодкий нам друг за душевну пораду.

10. Друга свого й друга батька свого не кидай, а в дім брата свого не приходь в день нещастя свого, ліпший сусіда близький за далекого брата!

11. Будь мудрий, мій сину, й потіш моє серце, і я матиму що відповісти, як мені докорятиме хто.

12. Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.

13. Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку заставу візьми.

14. Хто сильним голосом благословляє із раннього ранку свого товариша, за прокляття залічується це йому.

Приповiстi 27