16. хто хоче сховати її той вітра ховає, чи оливу пахучу правиці своєї, що видасть себе.
17. Як гострить залізо залізо, так гострить людина лице свого друга.
18. Сторож фіґовниці плоди її споживає, а хто пана свого стереже, той шанований.
19. Як лице до лиця у воді, так серце людини до серця людини.
20. Шеол й Аваддон не наситяться, не наситяться й очі людини.
21. Що для срібла топильна посудина, і горно для золота, те для людини уста, які хвалять її.
22. Хоч нерозумного будеш товкти товкачем поміж зернами в ступі, не відійде від нього глупота його!
23. Добре знай вигляд своєї отари, поклади своє серце на череди,
24. бо багатство твоє не навіки, і чи корона твоя з роду в рід?
25. Появилася зелень, і трава показалась, і збирається сіно із гір,
26. будуть вівці тобі на вбрання, і козли ціна поля,
27. і молока твоїх кіз буде досить на їжу тобі, на їду твого дому, і на життя для служниць твоїх.