18. Як той, хто вдає божевільного, кидає іскри, стріли та смерть,
19. так і людина, що обманює друга свого та каже: Таж це я жартую!...
20. З браку дров огонь гасне, а без пліткаря мовкне сварка.
21. Вугілля для жару, а дрова огневі, а людина сварлива щоб сварку розпалювати.
22. Слова обмовника мов ті присмаки, й у нутро живота вони сходять.
23. Як срібло з жужелицею, на горшкові накладене, так полум'яні уста, а серце лихе,
24. устами своїми маскується ворог, і ховає оману в своєму нутрі:
25. коли він говорить лагідно не вір ти йому, бо в серці його сім огид!
26. Як ненависть прикрита оманою, її зло відкривається в зборі.
27. Хто яму копає, той в неї впаде, а хто котить каміння на нього воно повертається.
28. Брехливий язик ненавидить своїх утискуваних, і уста гладенькі до згуби провадять.