Приповiстi 25:1-13 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

1. І оце Соломонові приповісті, що зібрали люди Єзекії, Юдиного царя.

2. Слава Божа щоб справу сховати, а слава царів щоб розвідати справу.

3. Небо високістю, і земля глибиною, і серце царів недослідимі.

4. Як відкинути жужель від срібла, то золотареві виходить посудина,

5. коли віддалити безбожного з-перед обличчя царевого, то справедливістю міцно поставиться трон його.

6. Перед царем не пишайся, а на місці великих не стій,

7. бо ліпше, як скажуть тобі: Ходи вище сюди! аніж тебе знизити перед шляхетним, що бачили очі твої.

8. Не спішися ставати до позову, бо що будеш робити в кінці його, як тебе засоромить твій ближній?

9. Судися за сварку свою з своїм ближнім, але не виявляй таємниці іншого,

10. щоб тебе не образив, хто слухати буде, і щоб не вернулась на тебе обмова твоя.

11. Золоті яблука на срібнім тарелі це слово, проказане часу свого.

12. Золотая сережка й оздоба зо щирого золота це мудрий картач для уважного уха.

13. Немов снігова прохолода в день жнив посол вірний для тих, хто його посилає, і він душу пана свого оживляє.

Приповiстi 25