Приповiстi 20:1-13 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

1. Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.

2. Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.

3. Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.

4. Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.

5. Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.

6. Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?

7. У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!

8. Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.

9. Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?

10. Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.

11. Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.

12. Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.

13. Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!

Приповiстi 20