4. Слова уст людини глибока вода, джерело премудрости бризкотливий потік.
5. Не добре вважати на обличчя безбожного, щоб праведного повалити на суді.
6. Уста нерозумного тягнуть до сварки, а слова його кличуть бійки.
7. Язик нерозумного загибіль для нього, а уста його то тенета на душу його.
8. Слова обмовника мов ті присмаки, і вони сходять у нутро утроби.
9. Теж недбалий у праці своїй то брат марнотратнику.
10. Господнє Ім'я сильна башта: до неї втече справедливий і буде безпечний.
11. Маєток багатому місто твердинне його, і немов міцний мур ув уяві його.
12. Перед загибіллю серце людини високо несеться, перед славою ж скромність.
13. Хто відповідає на слово, ще поки почув, то глупота та сором йому!
14. Дух дійсного мужа виносить терпіння своє, а духа прибитого хто піднесе?
15. Серце розумне знання набуває, і вухо премудрих шукає знання.
16. Дарунок людини виводить із утиску, і провадить її до великих людей.
17. Перший у сварці своїй уважає себе справедливим, але прийде противник його та й дослідить його.
18. Жереб перериває сварки, та відділює сильних один від одного.