Приповiстi 17:11-18 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

11. Злий шукає лише неслухняности, та вісник жорстокий на нього пошлеться.

12. Ліпше спіткати обездітнену ведмедицю, що кидається на людину, аніж нерозумного в глупоті його.

13. Хто відплачує злом за добро, не відступить лихе з його дому.

14. Почин сварки то прорив води, тому перед вибухом сварки покинь ти її!

15. Хто оправдує несправедливого, і хто засуджує праведного, обидва вони Господеві огидні.

16. Нащо ті гроші в руці нерозумного, щоб мудрість купити, як мозку нема?

17. Правдивий друг любить за всякого часу, в недолі ж він робиться братом.

18. Людина, позбавлена розуму, ручиться, поруку дає за друга свого.

Приповiстi 17