Приповiстi 16:7-21 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

7. Як дороги людини Господь уподобає, то й її ворогів Він замирює з нею.

8. Ліпше мале справедливе, аніж великі прибутки з безправ'я.

9. Розум людини обдумує путь її, але кроки її наставляє Господь.

10. Вирішальне слово в царя на губах, тому в суді уста його не спроневіряться.

11. Вага й шальки правдиві від Господа, все каміння вагове в торбинці то діло Його.

12. Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.

13. Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.

14. Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.

15. У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.

16. Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!

17. Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.

18. Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.

19. Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.

20. Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.

21. Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.

Приповiстi 16