12. Чинити безбожне огида царям, бо трон зміцнюється справедливістю.
13. Уподоба царям губи праведности, і він любить того, хто правдиве говорить.
14. Гнів царя вісник смерти, та мудра людина злагіднить його.
15. У світлі царського обличчя життя, а його уподоба мов хмара дощева весною.
16. Набування премудрости як же це ліпше від золота, набування ж розуму добірніше від срібла!
17. Путь справедливих ухилятись від зла; хто дорогу свою береже, той душу свою охоронює.
18. Перед загибіллю гордість буває, а перед упадком бундючність.
19. Ліпше бути покірливим із лагідними, ніж здобич ділити з бундючними.
20. Хто вважає на слово, той знайде добро, хто ж надію складає на Господа буде блаженний.
21. Мудросердого кличуть розумний, а солодощ уст прибавляє науки.
22. Розум джерело життя власникові його, а картання безумних глупота.
23. Серце мудрого чинить розумними уста його, і на уста його прибавляє навчання.
24. Приємні слова щільниковий то мед, солодкий душі й лік на кості.