4. Язик лагідний то дерево життя, а лукавство його заламання на дусі.
5. Зневажає безумний напучення батькове, а хто береже осторогу, стає розумніший.
6. Дім праведного скарб великий, а в плоді безбожного безлад.
7. Уста мудрих знання розсівають, а серце безглуздих не так.
8. Жертва безбожних огида для Господа, а молитва невинних Його уподоба.
9. Господеві огида дорога безбожного, а того, хто женеться за праведністю, Він кохає.
10. Люта кара на того, хто путь оставляє, а хто осторогу ненавидить, той умирає.
11. Шеол й Аваддон перед Господом, тим більше серця синів людських!
12. Насмішник не любить картання собі, він до мудрих не піде.
13. Радісне серце лице веселить, а при смутку сердечному дух приголомшений.
14. Серце розумне шукає знання, а уста безумних глупоту пасуть.
15. Нужденному всі дні лихі, кому ж добре на серці, у того гостина постійно.
16. Ліпше мале у Господньому страху, ані ж скарб великий, та тривога при тому.
17. Ліпша пожива яринна, і при тому любов, аніж тучний віл, та ненависть при тому.
18. Гнівлива людина роздражнює сварку, терпелива ж у гніві вспокоює заколот.
19. Дорога лінивого то терновиння, а путь щирих дорога гладка.
20. Мудрий син тішить батька свого, а людина безумна погорджує матір'ю своєю.
21. Глупота то радість для нерозумного, а людина розумна дорогою простою ходить.
22. Ламаються задуми з браку поради, при численності ж радників сповняться.
23. Радість людині у відповіді його уст, а слово на часі своєму яке воно добре!