6. Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.
7. Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.
8. Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.
9. Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.
10. Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.
11. Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.
12. Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.
13. Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.
14. Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.
15. Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.
16. Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.
17. Скорий на гнів учиняє глупоту, а людина лукава зненавиджена.
18. Нерозумні глупоту вспадковують, а мудрі знанням коронуються.
19. Поклоняться злі перед добрими, а безбожники при брамах праведного.
20. Убогий зненавиджений навіть ближнім своїм, а в багатого друзі численні.
21. Хто погорджує ближнім своїм, той грішить, а ласкавий до вбогих блаженний.
22. Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.
23. Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.