Приповiстi 14:5-16 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

5. Свідок правдивий не лже, а свідок брехливий говорить неправду.

6. Насмішник шукає премудрости, та надаремно, пізнання легке для розумного.

7. Ходи здалека від людини безумної, і від того, в кого мудрих уст ти не бачив.

8. Мудрість розумного то розуміння дороги своєї, а глупота дурних то омана.

9. Нерозумні сміються з гріха, а між праведними уподобання.

10. Серце знає гіркоту своєї душі, і в радість його не втручається інший.

11. Буде вигублений дім безбожних, а намет безневинних розквітне.

12. Буває, дорога людині здається простою, та кінець її стежка до смерти.

13. Також іноді і від сміху болить серце, і закінчення радости смуток.

14. Хто підступного серця, насититься той із доріг своїх, а добра людина із чинів своїх.

15. Вірить безглуздий в кожнісіньке слово, а мудрий зважає на кроки свої.

16. Мудрий боїться й від злого вступає, нерозумний же гнівається та сміливий.

Приповiстi 14