Приповiстi 14:22-35 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

22. Чи ж не блудять, хто оре лихе? А милість та правда для тих, хто оре добро.

23. Кожна праця приносить достаток, але праця уст в недостаток веде.

24. Корона премудрих їхня мудрість, а вінець нерозумних глупота.

25. Свідок правдивий визволює душі, а свідок обманливий брехні торочить.

26. У Господньому страхові сильна надія, і Він пристановище дітям Своїм.

27. Страх Господній криниця життя, щоб віддалятися від пасток смерти.

28. У численності люду величність царя, а в браку народу погибіль володаря.

29. Терпеливий у гніві багаторозумний, а гнівливий вчиняє глупоту.

30. Лагідне серце життя то для тіла, а заздрість гнилизна костей.

31. Хто тисне нужденного, той ображає свого Творця, а хто милостивий до вбогого, той поважає Його.

32. Безбожний у зло своє падає, а праведний повний надії й при смерті своїй.

33. Мудрість має спочинок у серці розумного, а що в нутрі безумних, те виявиться.

34. Праведність люд підіймає, а беззаконня то сором народів.

35. Ласка царева рабові розумному, гнів же його проти того, хто соромить його.

Приповiстi 14