3. Хто уста свої стереже, той душу свою береже, а хто губи свої розпускає, на того погибіль.
4. Пожадає душа лінюха, та даремно, душа ж роботящих насититься.
5. Ненавидить праведний слово брехливе, безбожний же чинить лихе, і себе засоромлює.
6. Праведність оберігає невинного на дорозі його, а безбожність погублює грішника.
7. Дехто вдає багача, хоч нічого не має, а дехто вдає бідака, хоч маєток великий у нього.
8. Викуп за душу людини багатство її, а вбогий й докору не чує.
9. Світло праведних весело світить, а світильник безбожних погасне.
10. Тільки сварка пихою зчиняється, а мудрість із тими, хто радиться.
11. Багатство, заскоро здобуте, поменшується, хто ж збирає помалу примножує.
12. Задовга надія недуга для серця, а бажання, що сповнюється, це дерево життя.
13. Хто погорджує словом Господнім, той шкодить собі, хто ж страх має до заповіді, тому надолужиться.
14. Наука премудрого криниця життя, щоб віддалитися від пасток смерти.
15. Добрий розум приносить приємність, а дорога зрадливих погуба для них.
16. Кожен розумний за мудрістю робить, а безумний глупоту показує.
17. Безбожний посол у нещастя впаде, а вірний посол немов лік.