Приповiстi 12:14-26 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

14. Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.

15. Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.

16. Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.

17. Хто правду говорить, той виявлює праведність, а свідок брехливий оману.

18. Дехто говорить, мов коле мечем, язик же премудрих то ліки.

19. Уста правдиві стоятимуть вічно, а брехливий язик лиш на хвилю.

20. В серці тих, хто зло оре, омана, а радість у тих, хто дораджує мир.

21. Жодна кривда не трапиться праведному, а безбожні наповняться лихом.

22. Уста брехливі огида у Господа, а чинячі правду Його уподоба.

23. Приховує мудра людина знання, а серце безумних глупоту викликує.

24. Роботяща рука пануватиме, а лінива даниною стане.

25. Туга на серці людини чавить її, добре ж слово її веселить.

26. Праведний вивідає свою путь, а дорога безбожних зведе їх самих.

Приповiстi 12