Приповiстi 12:1-16 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

1. Хто любить навчання, той любить пізнання, а хто докір ненавидить, той нерозумний.

2. Добрий від Господа має вподобання, а людину злих замірів осудить Господь.

3. Не зміцниться людина безбожністю, корінь же праведних не захитається.

4. Жінка чеснотна корона для чоловіка свого, а засоромлююча мов та гниль в його костях.

5. Думки праведних право, підступні заміри безбожних омана.

6. Безбожних слова чатування на кров, а уста невинних урятовують їх.

7. Перевернути безбожних і вже їх нема, а дім праведних буде стояти.

8. Хвалять людину за розум її, а кривосердий стає на погорду.

9. Ліпше простий, але роботящий на себе, від того, хто поважним себе видає, та хліба позбавлений.

10. Піклується праведний життям худоби своєї, а серце безбожних жорстоке.

11. Хто оброблює землю свою, той хлібом насичується, хто ж за марницею гониться, той позбавлений розуму.

12. Безбожний жадає ловити у сітку лихих, а в праведних корень приносить плоди.

13. Пастка злого в гріху його уст, а праведний з утиску вийде.

14. Людина насичується добром з плоду уст, і зроблене рук чоловіка до нього впаде.

15. Дорога безумця пряма в його очах, а мудрий послухає ради.

16. Нерозумного гнів пізнається відразу, розумний же мовчки ховає зневагу.

Приповiстi 12