22. Доки ви, нерозумні, глупоту любитимете? Аж доки насмішники будуть кохатись собі в глузуванні, а безглузді ненавидіти будуть знання?
23. Зверніться но ви до картання мого, ось я виллю вам духа свого, сповіщу вам слова свої!
24. Бо кликала я, та відмовились ви, простягла була руку свою, та ніхто не прислухувався!
25. І всю раду мою ви відкинули, картання ж мого не схотіли!
26. Тож у вашім нещасті сміятися буду і я, насміхатися буду, як прийде ваш страх.
27. Коли прийде ваш страх, немов вихор, і привалиться ваше нещастя, мов буря, як прийде недоля та утиск на вас,