1. Коли Господь, Бог твій, повигублює народи, що Господь, Бог твій, дає тобі їхній Край, і ти повиганяєш їх, і осядеш по їхніх містах та по їхніх домах,
2. то три місті відділиш собі в середині свого Краю, що Господь, Бог твій, дає його тобі на володіння.
3. Приготуєш собі дорогу, і поділиш натроє землю твого Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, і це буде на втікання туди кожного убійника.
4. А оце справа убійника, що втече туди й буде жити: хто вб'є свого ближнього ненароком, а він не був ворогом його від учора й позавчора;
5. або хто ввійде з своїм ближнім до лісу рубати дерева, і розмахнеться рука його з сокирою, щоб зрубати дерево, а залізо спаде з топорища й попаде в його ближнього, і той помре, то він утече до одного з тих міст, і буде жити,
6. щоб не гнався месник за кров за убійником, коли розпалиться серце його, і щоб не догнав його, якщо буде довга та дорога, і не вбив його, хоч він не підлягає смерті, бо не був він ворогом його від учора й позавчора.
7. Тому то я наказую тобі, говорячи: Три місті відділиш собі.
8. А якщо Господь, Бог твій, розширить границю твою, як присягнув був батькам твоїм, і дасть тобі всю оцю землю, що говорив був дати батькам твоїм,
9. коли ти будеш додержувати всі ці заповіді, щоб виконувати їх, що я наказую тобі сьогодні, щоб любити Господа, Бога свого, і щоб ходити дорогами Його всі дні, то додаси собі ще три місті понад ті три,
10. щоб не була пролита неповинна кров серед твого Краю, що Господь, Бог твій, дає тобі на спадок, і не буде на тобі кров.