17. тому наше серце боляще, тому наші очі потемніли,
18. через гору Сіон, що спустошена, бродять лисиці по ній...
19. Пробуваєш Ти, Господи, вічно, Твій престол з роду в рід:
20. Нащо ж нас забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
21. Приверни нас до Себе, о Господи, і вернемось ми, віднови наші дні, як давніше було!
22. Хіба Ти цілком нас відкинув, прогнівавсь занадто на нас?...