22. Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,
23. нове воно кожного ранку, велика бо вірність Твоя!
24. Господь це мій уділ, говорить душа моя, тому я надію на Нього складаю!
25. Господь добрий для тих, хто надію на Нього кладе, для душі, що шукає Його!
26. Добре, коли людина в мовчанні надію кладе на спасіння Господнє.
27. Добре для мужа, як носить ярмо в своїй молодості,
28. нехай він самітно сидить і мовчить, як поклав Він на нього його;
29. хай закриє він порохом уста свої, може є ще надія;
30. хай щоку тому підставляє, хто його б'є, своєю ганьбою насичується...
31. Бо Господь не навіки ж покине!
32. Бо хоч Він і засмутить кого, проте змилується за Своєю великою милістю,
33. бо не мучить Він з серця Свого, і не засмучує людських синів.
34. Щоб топтати під своїми ногами всіх в'язнів землі,
35. щоб перед обличчям Всевишнього право людини зігнути,
36. щоб гнобити людину у справі судовій його, оцього не має на оці Господь!