13. пустив стріли до нирок моїх з Свого сагайдака...
14. Для всього народу свого я став посміховиськом, глумливою піснею їхньою цілий день...
15. Наситив мене гіркотою, мене напоїв полином...
16. І стер мені зуби жорствою, до попелу кинув мене,
17. і душа моя спокій згубила, забув я добро...
18. І сказав я: Загублена сила моя, та моє сподівання на Господа...
19. Згадай про біду мою й муку мою, про полин та отруту,
20. душа моя згадує безперестанку про це, і гнеться в мені...
21. Оце я нагадую серцеві своєму, тому то я маю надію:
22. Це милість Господня, що ми не погинули, бо не покінчилось Його милосердя,