5. (7-6) Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями!
6. (7-7) Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах!
7. (7-8) Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!
8. (7-9) Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...
9. (7-10) А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!
10. (7-11) Я належу своєму коханому, а його пожадання до мене!
11. (7-12) Ходи ж, мій коханий, та вийдемо в поле, переночуємо в селах!
12. (7-13) Устанемо рано, й ходім у сади-виногради, подивимося, чи зацвів виноград, чи квітки розцвілись, чи гранатові яблуні порозцвітали?... Там кохання своє тобі дам!
13. (7-14) Видадуть пах мандрагори, при наших же входах всілякі коштовні плоди, нові та старі, що я їх заховала для тебе, коханий ти мій!