1. (7-2) Хороші які стали ноги твої в черевичках, князівно моя! Заокруглення стегон твоїх мов намисто, руками мистецькими виточене!
2. (7-3) Твоє лоно немов круглоточена чаша, в якій не забракне вина запашного! Твій живіт сніп пшениці, оточений тими лілеями!
3. (7-4) Два перса твої немов двоє сарняток близнят!
4. (7-5) Твоя шия як башта із кости слонової, твої очі озерця в Хешбоні при брамі того Бат-Рабіму, в тебе ніс немов башта ливанська, що дивиться все в бік Дамаску!
5. (7-6) Голівка твоя на тобі мов Кармел, а коса на голівці твоїй немов пурпур, полонений цар тими кучерями!
6. (7-7) Яка ти прекрасна й приємна яка, о кохання в розкошах!
7. (7-8) Став подібний до пальми твій стан, твої ж перса до грон виноградних!
8. (7-9) Я подумав: виберуся на цю пальму, схоплюся за віття її, і нехай стануть перса твої, немов виноградні ті грона, а пахощ дихання твого як яблука!...
9. (7-10) А уста твої як найліпше вино: простує воно до мого коханого, чинить промовистими й уста сплячих!