Осiя 2:7-22 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

7. (2-9) І буде вона гнатися за своїми полюбовниками, але не дожене їх, і буде шукати їх, та не знайде. І скаже вона: Піду я, і вернуся до мого першого чоловіка, бо краще було мені тоді, як тепер.

8. (2-10) А вона не знає, що то Я давав їй збіжжя, і виноградний сік, і свіжу оливу, і примножив їй срібло та золото, яке вони звернули на Ваала.

9. (2-11) Тому то заберу назад Своє збіжжя в його часі, а Мій сік виноградний в його умовленому часі, і заберу Свою вовну та Свій льон, що був на покриття її наготи.

10. (2-12) А тепер відкрию її наготу на очах її коханців, і ніхто не врятує її від Моєї руки.

11. (2-13) І зроблю кінець усякій радості її, святу її, новомісяччю її, і суботі її, та всякому святковому часові.

12. (2-14) І спустошу її виноградника та її фіґове дерево, про які вона говорила: Це мені дар за блудодійство, що дали мені мої полюбовники. А Я оберну їх на ліс, і їх пожере польова звірина!

13. (2-15) І навіщу її за дні Ваалів, коли вона кадила. І приоздоблювалася ти своєю носовою сережкою та своїм нашийником, і ходила за своїми полюбовниками, а Мене забувала, говорить Господь.

14. (2-16) Тому то ось Я намовлю її, і попроваджу її до пустині, і буду говорити до серця її.

15. (2-17) І дам їй виноградники звідти та долину Ахор за двері надії, і вона буде там співати, як за днів своєї молодости, як за дня виходу її з єгипетського краю.

16. (2-18) І станеться, того дня говорить Господь ти кликатимеш: Чоловіче мій, і не будеш більше кликати Мене: Мій ваале.

17. (2-19) І усуну імена Ваалів з її уст, і вони не будуть більше згадувані своїм іменем.

18. (2-20) І складу їм заповіта того дня з польовою звіриною, і з птаством небесним, та з плазуючим по землі, і лука й меча та війну знищу з землі, і покладу їх безпечно.

19. (2-21) І заручуся з тобою навіки, і заручуся з тобою справедливістю, і правосуддям, і милістю та любов'ю.

20. (2-22) І заручуся з тобою вірністю, і ти пізнаєш Господа.

21. (2-23) І станеться того дня, Я почую, говорить Господь, почую небо, а воно почує землю,

22. (2-24) а земля задоволить збіжжя, і виноградний сік, і оливу, а вони задовольнять Їзреела.

Осiя 2