Об'явлення 14:12-19 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

12. Тут терпеливість святих, що додержують заповіді Божі та Ісусову віру!

13. І почув я голос із неба, що до мене казав: Напиши: Блаженні ті мертві, хто з цього часу вмирає в Господі! Так, каже Дух, вони від праць своїх заспокояться, бо їхні діла йдуть за ними слідом.

14. І я глянув, і ото біла хмара, а на хмарі сидить подібний до Людського Сина. Він мав на своїй голові золотого вінця, а в руці його гострий серп.

15. І інший Ангол вийшов із храму, і гучним голосом кликнув до того, хто на хмарі сидів: Пошли серпа свого й жни, бо настала година пожати, дозріло бо жниво землі!

16. І той, хто на хмарі сидів, скинув додолу серпа свого, і земля була вижата.

17. І інший Ангол вийшов із храму, що на небі, і він мав гострого серпа.

18. І інший Ангол, що мав владу над огнем, вийшов від жертівника. І він гучним голосом кликнув до того, що мав гострого серпа, говорячи: Пошли свого гострого серпа, і позбирай грона земної виноградини, бо грона її вже доспіли.

19. І Ангол кинув додолу серпа свого, і зібрав виноград на землі, і вкинув в велике чавило Божого гніву.

Об'явлення 14