23. Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не будете їсти.
24. А лій із падла й лій пошматованого буде вживаний для всякої потреби, але їсти не будете їсти його.
25. Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде винищена з народу свого.
26. І жодної крови птаства та худоби не будете їсти по всіх ваших оселях.
27. Кожна душа, що їстиме якубудь кров, то буде винищена душа та з-посеред народу свого.
28. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
29. Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Хто приносить свою мирну жертву до Господа, той принесе своє приношення Господеві з своєї мирної жертви.
30. Руки його принесуть огняні жертви Господні, лій із грудиною, принесе грудину, щоб колихати її, як колихання перед Господнім лицем.
31. І священик спалить той лій на жертівнику. А та грудина буде Ааронові та синам його.
32. А праве стегно з мирних жертов ваших дасте священикові, як приношення.
33. Хто з Ааронових синів приносить кров мирних жертов та лій, йому буде на пайку праве стегно.
34. Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колихання й стегно приношення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааронові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів.
35. Оце частка з помазання Аарона та частка з помазання синів його з огняних жертов Господніх у день приношення їх на священнослуження Господеві,
36. що наказав Господь давати їм у день їхнього помазання від Ізраїлевих синів, вічна постанова на їхні покоління!
37. Оце закон про цілопалення, про хлібну жертву, і про жертву за гріх, і про жертву за провину, і про посвячення, та про жертву мирну,
38. що Господь наказав був Мойсеєві на Сінайській горі в день наказу Його Ізраїлевим синам приносити жертви свої Господеві в Сінайській пустині.