42. бо вони Мої раби, що Я вивів їх з єгипетського краю, не будуть вони продані продажем раба.
43. Не будеш володіти ним жорстоко, і будеш боятися Бога свого.
44. А раб твій та невільниця твоя, що будуть твої, будуть із народів, що навколо вас, із них купите раба й невільницю.
45. А також із синів осілих, що мешкають з вами, з них купите та з племені їхнього, що з вами, що породили в Краї вашім, і будуть вони вам на посілість.
46. І передасте їх, як спадщину, вашим синам по вас на спадок посілости навіки, ними будете робити, а братами вашими, синами Ізраїлевими, один одним, не будете володіти жорстоко.
47. А коли рука приходька чи осілого при тобі спроможна, а брат твій збідніє при ньому, і буде проданий приходькові чи осілому в тебе, або нащадкові племени приходька,
48. то потім, як буде проданий, викуп буде йому, один із братів його викупить його,
49. або дядько його, або син дядька його викупить його, або з однокровних його, із роду його викупить його, або спроможна рука його, і буде викуплений.
50. І облічить він із тим, хто набув його, від року продажу його аж до ювілейного року, і буде ціна продажу його за числом літ; як за дні наймита буде полічено йому.
51. Якщо ще багато літ, то згідно з ними він верне свій викуп із срібла його купівлі.
52. А якщо позостало мало літ до ювілейного року, то облічить йому, згідно з роками його верне свого викупа.
53. Як щорічнии наймит він буде при ньому, він не буде жорстоко панувати над ним на твоїх очах.
54. А якщо він не буде викуплений у тих роках, то вийде ювілейного року він та сини його з ним,
55. бо Ізраїлеві сини Мої раби, Мої раби вони, що Я вивів їх із єгипетського краю. Я Господь, Бог ваш!