Левит 24:7-15 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

7. і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за пригадувальну частину, огняна жертва для Господа.

8. Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем завжди, від Ізраїлевих синів, вічний заповіт.

9. І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняних жертов Господніх. Це вічна постанова.

10. І вийшов син ізраїльтянки, а він був син єгиптянина, між Ізраїлевих синів. І сварився в таборі син тієї ізраїльтянки з одним ізраїльтянином.

11. І син тієї ізраїльтянки богозневажив Ім'я Господнє, і проклинав. І привели його до Мойсея. А ймення матері його Шеломіт, дочка Діври, з Данового племени.

12. І посадили його під сторожу аж до вияснення через уста Господні.

13. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

14. Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.

15. А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне Бога свого, то понесе він свій гріх.

Левит 24