4. На чистім свічнику прирядить він ті лямпади перед Господнім лицем назавжди.
5. І візьмеш пшеничної муки, і випечеш із неї дванадцять калачів, по дві десяті ефи буде один калач.
6. І покладеш їх у два ряди, шість у ряд, на чистому столі перед Господнім лицем,
7. і поклади на ряд чистого ладану, і він стане для хліба за пригадувальну частину, огняна жертва для Господа.
8. Щосуботи він покладе його перед Господнім лицем завжди, від Ізраїлевих синів, вічний заповіт.
9. І він буде для Аарона та для синів його, і вони будуть їсти його в святому місці, бо він найсвятіше з огняних жертов Господніх. Це вічна постанова.
10. І вийшов син ізраїльтянки, а він був син єгиптянина, між Ізраїлевих синів. І сварився в таборі син тієї ізраїльтянки з одним ізраїльтянином.
11. І син тієї ізраїльтянки богозневажив Ім'я Господнє, і проклинав. І привели його до Мойсея. А ймення матері його Шеломіт, дочка Діври, з Данового племени.
12. І посадили його під сторожу аж до вияснення через уста Господні.
13. І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:
14. Виведи того, що проклинав, поза табір, і покладуть усі, хто чув, свої руки на голову його, і закидає його камінням уся громада.
15. А до Ізраїлевих синів будеш промовляти, говорячи: Кожен чоловік, коли прокляне Бога свого, то понесе він свій гріх.
16. А той, хто богозневажив Господнє Ймення, буде конче забитий, конче укаменує його вся громада; чи приходько, чи тубілець, коли богозневажатиме Ймення Господнє, буде забитий.
17. І кожен, хто заб'є людину, буде конче забитий.
18. А хто заб'є яку скотину, той відшкодує її, життя за життя.
19. І кожен, коли зробить ваду своєму ближньому, як хто зробив, так буде зроблено йому:
20. зламання за зламання, око за око, зуб за зуба, яку ваду зробить хто кому, така буде зроблена йому.
21. А хто заб'є скотину, той відшкодує її, а хто заб'є людину, той буде забитий.