10. А кожен чужий не буде їсти святощів; осілий у священика й наймит не будуть їсти святощів.
11. А коли священик купить чоловіка, купівля срібла його це, той буде їсти їх, також уроджений дому його, вони будуть їсти його хліб.
12. А священикова дочка, коли буде видана чужому чоловікові, вона не буде їсти принесених святощів.
13. А священикова дочка, коли буде вдова, або розведена, а дітей не має, і вернеться до дому свого батька, як за молодости своєї, буде їсти з хліба батька свого. А кожен чужий не буде їсти його.
14. А чоловік, коли з'їсть святощі через помилку, то докладе до неї п'яту частину її, і віддасть священикові ті святощі,
15. і священики не збезчестять святощів Ізраїлевих синів, що вони приносять Господеві,
16. і не стягнуть на себе вини за провину їдження своїх святощів. Бо Я Господь, що освячує їх.
17. І промовляв Господь до Мойсея, говорячи:
18. Промовляй до Аарона й до синів його, та до всіх Ізраїлевих синів, і скажеш їм: Кожен чоловік з Ізраїлевого дому та з приходька між Ізраїлем, що принесе свою жертву за всякими своїми обітницями та за всякими даруваннями своїми, що принесе Господеві на цілопалення,
19. то нехай принесе на вподобання ваше безвадного самця з худоби великої, з овець і з кіз.