9. (9-8) і пізнає народ, увесь він, Єфрем та мешканець Самарії, що говорять з пихою й надутістю серця:
10. (9-9) Попадали цегли, а ми побудуємо з каменя тесаного, сікомори позрубувано, та замінимо їх кедрами!
11. (9-10) Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькував:
12. (9-11) Арама попереду, а филистимлян позаду, і пожерли Ізраїля цілою пащею... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!
13. (9-12) Та народ не звернувся до Того, Хто вразив його, і не шукали Господа Саваота...
14. (9-13) Тому то Господь відсік від Ізраїля голову й хвіст, пальму й очеретину за одного дня.
15. (9-14) Старий та поважаний це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст.
16. (9-15) І сталося, що поводатарі цього народу зробилися звідниками, і гинуть проваджені ними.
17. (9-16) Тому то його юнаками радіти не буде Господь, а до сиріт його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочинець, і злобне всі уста говорять. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...
18. (9-17) Бо злоба горить, як огонь, пожирає тернину й будяччя, і палає по запустах лісу, і крутяться вверх стовпи диму...