1. Року смерти царя Озії бачив я Господа, що сидів на високому та піднесеному престолі, а кінці одежі Його переповнювали храм.
2. Серафими стояли зверху Його, по шість крил у кожного: двома закривав обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.
3. І кликав один до одного й говорив: Свят, свят, свят Господь Саваот, уся земля повна слави Його!
4. І захиталися чопи порогів від голосу того, хто кликав, а храм переповнився димом!
5. Тоді я сказав: Горе мені, бо я занапащений! Бо я чоловік нечистоустий, і сиджу посеред народу нечистоустого, а очі мої бачили Царя, Господа Саваота!