17. І пастися будуть овечки, немов би на луці своїй, а зоставлене з ситих чужі поїдять.
18. Горе тим, що вину притягають до себе шнурами марноти, а гріх як мотуззям від воза,
19. та кажуть: Хай квапиться Він, хай принаглить Свій чин, щоб ми бачили, а постанова Святого Ізраїлевого хай наблизиться і нехай прийде і пізнаємо ми!
20. Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке!