11. Горе тим, що встають рано вранці і женуть за напоєм п'янким, і тривають при нім аж до вечора, щоб вином розпалятись!
12. І сталася цитра та арфа, бубон та сопілка й вино за їхню гулянку, а на діло Господнє не дивляться, не вбачають Його чину рук.
13. Тому піде народ Мій на вигнання непередбачено, і вельможі його голодуватимуть, а натовп його висохне з прагнення...
14. Тому то розширив шеол пожадливість свою і безмірно розкрив свою пащу, і зійде до нього його пишнота, і його натовп, і гуркіт його, й ті, що тішаться в ньому.
15. І людина понижиться, і упокориться муж, а очі високих поникнуть,
16. а Господь Саваот возвеличиться в суді, і Бог Святий виявить святість Свою в справедливості!
17. І пастися будуть овечки, немов би на луці своїй, а зоставлене з ситих чужі поїдять.
18. Горе тим, що вину притягають до себе шнурами марноти, а гріх як мотуззям від воза,
19. та кажуть: Хай квапиться Він, хай принаглить Свій чин, щоб ми бачили, а постанова Святого Ізраїлевого хай наблизиться і нехай прийде і пізнаємо ми!
20. Горе тим, що зло називають добром, а добро злом, що ставлять темноту за світло, а світло за темряву, що ставлять гірке за солодке, а солодке за гірке!
21. Горе мудрим у власних очах та розумним перед собою самим!
22. Горе тим, що хоробрі винце попивати, і силачі на мішання п'янкого напою,
23. що несправедливого чинять в суді за хабар справедливим, а праведність праведного усувають від нього...
24. Тому, як огненний язик пожирає стерню, а від полум'я никне трава, отак спорохнявіє корінь у них, і рознесеться їхній цвіт, немов курява, бо від себе відкинули Закон Господа Саваота, і знехтували вони слово Святого Ізраїлевого!
25. Тому запалився гнів Господа на народ Його, і на нього Він витягнув руку Свою, та й уразив його: і захиталися гори, і сталось їхнього трупу, як сміття серед вулиць!... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!
26. І підійме прапора народу здалека, і засвище йому з кінця краю, і прийде він хутко та легко,