1. Зійди й сядь у порох, о діво, дочко Вавилону! Сядь на землю, без трону, о дочко халдеїв! Бо кликати більше не будуть на тебе: тендитна та випещена!
2. Візьми жорна й муки намели, намітку свою відхили, закачай но подолка та стегна відкрий, і бреди через ріки,
3. і буде твій сором відкритий, і стид твій покажеться! Я помсту вчиню, і не буду щадити людини!
4. Наш Відкупитель, Господь Саваот Йому Ймення, Святий Ізраїлів.
5. Сиди мовчки й ввійди до темноти, о дочко халдеїв, бо кликати більше не будуть тебе: Пані царств!
6. Розлютився Я на народ Свій, збезчестив спадщину Своєю, та й віддав їх у руку твою. Ти не виявила милосердя до них: ти над старцем учинила ярмо своє дуже тяжким,
7. та й сказала: Навіки я панею буду! І до серця собі не взяла тих речей, не подумала про свій кінець...
8. А тепер це послухай, розпещена, що безпечно сидиш, що говориш у серці своїм: Я, і більше ніхто! Не буду сидіти вдовою, і не знатиму страти дітей!