Iсая 42:14-21 Біблія в пер. Івана Огієнка, 1962 (UBIO)

14. Я відвіку мовчав, мовчазний був та стримувався, а тепер Я кричатиму, мов породілля! буду тяжко зідхати й хапати повітря!

15. Спустошу Я гори й підгірки, і всі їхні зілля посушу, і річки оберну в острови, і стави повисушую!

16. І Я попроваджу незрячих дорогою, якої не знають, стежками незнаними їх поведу, оберну перед ними темноту на світло, а нерівне в рівнину. Оце речі, які Я зроблю, і їх не покину!

17. Відступлять назад, посоромляться соромом ті, хто надію складав на божка, хто бовванам казав: Ви наші боги!

18. Почуйте, глухі, а незрячі, прозріте, щоб бачити!

19. Хто сліпий, як не раб Мій, а глухий, як посол Мій, що Я посилаю його? Хто сліпий, як довірений, і сліпий, як раб Господа?

20. Ти бачив багато, але не зберіг, мав вуха відкриті, але не почув.

21. Господь захотів був того ради правди Своєї, збільшив та прославив Закона.

Iсая 42