6. Голос кличе: Звіщай! Я ж спитав: Про що буду звіщати? Всяке тіло трава, всяка ж слава як цвіт польовий:
7. трава засихає, а квітка зів'яне, як подих Господній повіє на неї!... Справді, народ то трава:
8. Трава засихає, а квітка зів'яне, Слово ж нашого Бога повіки стоятиме!
9. На гору високу зберися собі, благовіснику Сіону, свого голоса сильно підвищ, благовіснику Єрусалиму! Підвищ, не лякайся, скажи містам Юди: Ось Бог ваш!
10. Ось прийде Господь, Бог, як сильний, і буде рамено Його панувати для Нього! Ось із Ним нагорода Його, а перед обличчям Його відплата Його.
11. Він отару Свою буде пасти, як Пастир, раменом Своїм позбирає ягнята, і на лоні Своєму носитиме їх, дійняків же провадити буде!
12. Хто води поміряв своєю долонею, а п'ядею виміряв небо, і третиною міри обняв пил землі, і гори ті зважив вагою, а взгір'я шальками?
13. Хто Господнього Духа збагнув, і де та людина, що ради свої подавала Йому?
14. З ким радився Він, і той напоумив Його, та навчав путі права, і пізнання навчив був Його, і Його напоумив дороги розумної?
15. Таж народи як крапля з відра, а важать як порох на шальках! Таж Він острови підіймає, немов ту пилинку!
16. І Ливана не вистачить на запаління жертовне, не стане й звір'я його на цілопалення!
17. Насупроти Нього всі люди немов би ніщо, пораховані в Нього марнотою та порожнечею.
18. І до кого вподобите Бога, і подобу яку ви поставите поруч із Ним?
19. Майстер божка відливає, золотар же його криє золотом, та виливає йому срібляні ланцюжки.